Курорт Моршин : Моршинкурорт

Перша письмова згадка про Моршин датується 2 січня 1482 в судовому записі, де згадується, що село Моршин належить шляхтичу Юрію Нагваздану і входить до складу Польського королівства. На той час це було невеличке село, яке налічувало 12 дворів. 

З давніх часів селяни в Моршині використовували джерела для виварювання солі. Пізніше за цей промисел вирішили взятися тодішні власники Моршина - Бранецькі, які домоглися від королівської канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. Було викопано п'ять шахтних колодязів для видобутку ропи, з якого шляхом виварювання отримувалась сіль. Однак промисел не виправдав себе - моршинська сіль була гіркою та непридатною для вживання. 

У зв'язку з цими солеварами згадуються два імені - Петро Морштин і Юрій Морштин, німців за походженням, які отримали в оренду ці землі від польського короля Казимира. Історики припускають, що назва міста Моршин, походить від їх прізвищ. 

У 1875 році, з прокладкою через Моршин залізниці Стрий-Станіславів життя міста значно пожвавилася. Тодішній господар купець Боніфацій Штіллер привертав увагу людей до живописної місцевості, з якою тепер було добре сполучення. Запрошені Штиллером лікарі В. Пясецький та С. Дзіковський розпочали організацію в Моршині клімато- і водолікування за зразком західних курортів, які були на той час досить модними. 

У травні 1878 року С. Дзіковський доповідає про можливість організації курорту в Моршині на засіданні "бальнеологічної комісії" у Кракові. Лікар Лютостанський, який провів інспекцію Моршина, розповідає про наявність на курорті приміщення на 12 ванн, трьох житлових приміщень для приїжджих, дерев'яного водопроводу. Також він звертає увагу на три джерела з гірко-соленою водою. 1878 став роком першого офіційного лікувального сезону з відкриттям "Установи для лікування грудних захворювань". З того часу мінеральні води джерел Моршина стають предметом вивчення. Перший хімічний аналіз ропи джерела № 1 опубліковано професором Львівського університету В. Радзишевським в 1881 році. 

У 1879 році були очищені і упорядковані два шахтні колодязі, котрі названо іменами власника курорту Штіллера і його дружини-джерела "Боніфацій" та "Магдалена" (нині джерела № 1 і № 2). Крім того іменем дочки Людмили Штіллер назвав джерело № 3 з прісною водою, а іменем сина Адама - шахтний колодязь № 5 з нульовим дебітом. У цьому ж році виявлено ще одне джерело, яке дає ультрапрісні води - джерело Матері Божої, або джерело № 4. Одночасно в околицях Моршина знайдена торф'яна грязь - "боровина". 

Курортний сезон 1880 року відкрився з новою назвою - "Лікування мінеральними водами та грязями".Воду мінеральних джерел починають застосовувати для ванн, а торф'яну грязь - для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом. 

У 1880-1881 роках зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела "Боніфацій", які, очевидно, виявились успішними, тому що з 1883 року ця вода продається в пляшках. 

Моршин став відомим, про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. У рекламних проспектах, що виходили перед першою світовою війною, Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами, називали його "галицьким Спа" і "галицьким Карлсбадом". Про лікувальні властивості моршинської води в ті роки писали багато дослідників, прирівнюючи її з водами відомих тоді німецьких, угорських і чеських курортів. Моршинський розсіл експортувався в США, Англію, Італію, Румунію та інші країни. До Моршина курсували "вагони з написом" Варшава - Моршин-курорт ", безпосередньо з Варшави до Моршина, дві години від Львова". 

У 1930 роках на курорті були збудовані водолікарня, грязелікарня, інгаляторій та бювет мінеральних вод - "грибок", який став символом міста. 

У 1935 році за проектом інженера Никодимовича Товариством галицьких лікарів почалось будівництво "Курортного дому" - нині санаторій "Мармуровий палац". 

З приходом радянської влади приватні пансіонати були об'єднані в санаторії, котрих на початок 1950-х років було дев'ять. 

У 1957 році почала функціонувати моршинська курортна поліклініка. 

У 1960 році курорт був переданий в управління профспілкам. 

У 1965-1975 роках на курорті було збудовано їдальню на 800 місць, відділення зв'язку, кінотеатр та Будинок культури. Побудовано сучасний бювет мінеральних вод, розрахований на 6000 людей одночасного відвідування. 

У 1979 році на курорті збудовано новий санаторний комплекс "Пролісок" для батьків з дітьми. 

Останній крупний санаторій - "Лаванда" - був побудований в 1980-х роках. 

Популярність курорту зростала. У 1964 році курорт відвідало 42221 людина, в 1973 - 59288, в 1977 на курорті лікувалось 67137 осіб. Моршин стає курортом всесоюзного значення. 

 

Є міський Будинок культури та загальнокурортний бювет мінеральних вод. У сусідньому селі Лисовичі - санаторії "Нива" та "Прикарпатська ватра". Загальна місткість санаторіїв близько 5000 пацієнтів щомісячно.

Джерело: Лильо І., Лильо-Откович З. "Прогулянка Львовом. Путівник.", К.:Балтія друк.- 2005. стр.161-162